Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удрати

Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДРАТИ"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Бісма нар. см. біс.
Голотовода, -ди, м. Предводитель голоти, голи, бѣдняковъ. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. К. ЦН. 168. Дурний голотовода Ґанжа. К. Бай. 67.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
Щипавка, -ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. І. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. І. 6. 2) = сікавиця. Вх. Пч. II. 19. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.