Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умічати

Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Екатер. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. ІІ. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЧАТИ"
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Комисар, -ра, м. 1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками. К. ЧР. 12. 2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Н. п. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Греб. 368. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати. О. 1862. IV. 19.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Неприхильність, -ности, ж. Нерасположенность, неблагосклонность; непріязненность.
Низати, нижу, -жеш, гл. 1) Низать, нанизывать. Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разочок, а он ще скільки не низаного. 2) очима низати. Провожать взглядами, разсматривать, пронизывая глазами. Ти мені сорому наробила... Тепер мене парубоцтво очима буде низать і вдовш і впоперек; просвітку мені не буде. Г. Барв. 105.
Попідкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.
Посмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Лебед. у. Висуше насіння, що аж посмагне. Лебед. у. 2) Загорѣть. 3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Судук, -ка, м. = судак. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.