Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміщати

Уміщати, -щаю, -єш, сов. в. умістити, -щу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці пової науки. К. Досв. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІЩАТИ"
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Козиця, -ці, ж. 1) Коза. 2) Родъ духового инструмента. Гол. II. 458. 3) Насѣк. Pelor blapoides. Вх. Пч. I. 7.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
Перекошлати, -лаю, -єш, гл. Всклокочить.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.