Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

унучка

Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУЧКА"
Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Єв. Л. XIX. 44. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами. Г. Барв. 168.
Загорьо́ваний, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному... Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III, 215.
Коко I меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Надпа́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Драг. 95. Зараз і задумається і рученята поскладав. Кв. Баранина в горшках поскладена стоїть. Мнж. 130.
Спалати, -лаю, -єш, гл. Сгорѣть. Чотирі свічі спалали, поки твою дочку вінчали. Грин. III. 464.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УНУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.