Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Керма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. 2) Наклонъ (стоящаго столба).
Полуставець, -вця, м. = полустав. XII. Еней тут зараз взяв догадку, велів побігти до дяків, — купить піярськую граматку, полуставців, октоіхів.
Правування, -ня, с.
1) Тяжба.
2) Управленіе.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають.
Чустрати, -ра́ю, -єш, гл. = чухрати. А вже твою березоньку вирубали люде. — Ой хоч її вирубали, аби не чустрали.
