Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уславити

Уславити, -ся. Cм. уславляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСЛАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСЛАВИТИ"
Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. І. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Зажо́н, -ну, м. = зажин. Сим. 204.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Тертиця, -ці, ж. Доска. Уман. у. Вас. 205. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСЛАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.