Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута.
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься.
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало.
Полоник, -ка, м.
1) Разливная ложка, большая ложка. Замішався, як полоник межи ложками.
2) Головастикъ.
Розмахати, -ся. Cм. розмахувати, -ся.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.
