Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Ум. боязкенько, боязькенько.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Загної́ти, -но́ю, -їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Загноїт собі білший або менший кусник поля.
Климат, -ту, м. Климатъ. Одежа... примінялась до климату.
Козя, -зя́ти, с. Козленокъ.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ)
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
Свататися, -таюся, -єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні пі жоден чоловік не сватався. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свататися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу сватами въ значеніи сват 1 и 2. Cм. еще свахатися.
