Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утік

Утік, утеку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІК"
Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Драп меж. См. дряп.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Лапочка, -ки, ж. Ум. отъ лапа.
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Походжати, -джа́ю, -єш, гл. Похаживать. Косарики косять, а вдівочка походжає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Приспорити Cм. приспоряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.