Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утік

Утік, утеку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІК"
Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. Cм. набуватися 3.
Зага́льність, -ности, ж. Все вообще; всеобщность; совокупность. Желех.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. І. 125. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.
Критичний, -а, -е. Критическій. Желех.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Посередній, -я, -є. Срединный.
Прочути Cм. прочувати.
Храпавий I, -а, -е. = рапавий. Желех.
Шняга, -ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.