Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утік

Утік, утеку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІК"
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. ласунець, ласунчик, ласунчичок.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Мня́ло Cм. м'яло.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1. К. ХП. 29. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.