Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чукикати

Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУКИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУКИКАТИ"
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Ном. № 1784. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. Чуб. V. 3. 2) Соединять.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється. Чуб. V. 68.
Покорм, -му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. І. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУКИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.