Вимостити Cм. вимощати.
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників.
Знижати, -жа́ю, -єш, сов. в. знизити, -жу, -виш, гл.
1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я ні перед ким очей не знизив.
2) Унижать, унизить. Не хочеться рід свій поважний знизити.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе.
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Живе, як сорока на тину. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная.
