Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. Cм. наємець.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях.
Свердлик, -ка, м.
1) Ум. отъ свердел.
2) Часть поколодви (Cм.).
Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.
Хромка, -ки, ж. = хрімка.
