Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиль-тиль

Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЬ-ТИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЬ-ТИЛЬ"
Бичусь, бичуш, бичушка. Клички быка.
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга. Ном. № 4350.
За́брость, -сти, ж. На плодовыхъ деревьяхъ: почки цвѣтовыя. На яблуні багато забрості, багато яблук буде. Рк. Левиц.
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. К. Кр. 31.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».
Цибатень, -тня, м. = цибань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛЬ-ТИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.