Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тин

Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Обуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обутися, обуюся, -єшся, гл. Надѣвать, надѣть на себя обувь, обуваться, обуться.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ. Валт. у.
Перевисатися, -саюся, -єшся, сов. в. переви́снутися, -нуся, -нешся, гл. = перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Розстатися Cм. розставатися.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію. Шух. І. 291, 153, 253.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.