Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Cм. дрягтіти.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны.
Закоси́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоси́чити, -чу, -чиш, гл. Убирать, убрать, украсить цвѣтами голову или головной уборъ. Ой зроблю я косиченьку саму бервінкову, закосичу кресанину свому миленькому.
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки.
Потребити Cм. потребляти.
Прошелити, -лю, -лиш, (прошилити?), гл. Просунуть, продвинуть въ отверстіе. Відхилив кватирьку та прошелив руку в вікно, та й достав.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Трибунал, -лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. Ми судимось громадським трибуналом.
Чемер, -ра, м.
1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер.
2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Cм. чемі́р.
3) Болѣзнь лошадей.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять.
