Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумаченько

Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЧЕНЬКО"
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Місце́во нар. Мѣстно.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Окономія, -мії, ж. Экономія, землевладѣльческое хозяйство, а также и самыя хозяйственныя постройки. Левиц. І. 108.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Росторона, -ни, об. Понятливый. Такий росторопа! Рудч. Ск. ІІ. 69.
Цукровий, -а, -е. 1) Сахарный. 2) Подслащенный.
Шалтай, -тая, м. Сорванецъ. Вночі якісь шалтаї йшли та й затаскали його. Мнж. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМАЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.