Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумаченько

Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЧЕНЬКО"
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Намина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нам'я́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Мять, помять; наминать, намять. В руках груша аж помнякшала, — так її наминає. Св. Л. 205. найняти чуба. Выдрать за волоса. 2) Только несов. в. Жадно ѣсть. Голодний, — так наминає! Черниг.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Писарька, -ки, ж. Жена писаря.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМАЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.