Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви.
Крутарь, -ря́, м. = крутій.
Кукурудзка, -ки, ж. Ум. отъ кукуру́дза.
Палимон, -на, м. Большая палка. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці!
