Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Ум. козубець.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre.
Ма́сля́нка, -ки, ж. 1) Пахтанье, творожистая сыворотка, остающаяся послѣ отдѣленія масла. Не прийшла я до тебе по воду, іно по грубий сир і густу сметану і густу маслянку. Также и родъ кашицы, сваренной изъ такой сыворотки. Іде циган вечеряти... випив піл бляшанки, та як муха до патоки припав до маслянки. 2) Пахталка, ручная маслобойня. 3) Маслянка, посуда для масла. На столі... тарілка з гарячими пирогами і маслянка з маслом. 4) Раст. a) Lilium martagon L. б) Lathraea squamaria L. 5) Жирная бѣлая мергельная глина. Ум. масляночка.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. .
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ум. свекорко, свекронько.
