Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Гру́бнути, -ну, -неш, гл. Толстѣть, дѣлаться толще. Дерево грубне.
Дев'яти́ни, -ти́н, ж. мн. Поминки по умершемъ въ 9-й день послѣ его смерти.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе.
Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. 2) Грядка.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Тесати, -шу́, -шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру.
