Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уюковий

Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЮКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЮКОВИЙ"
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому. К. ПС. 36.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Різнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646.  
Червоність, -ности, ж. Краснота. Желех.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл.кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Ном. № 1947. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Ном. № 1960. Єї тато і єї чоловік за нею шукають. Гн. І. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЮКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.