Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь).
Видко нар.
1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Ніч була темна, нічого не видко.
2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Водо́хреще и мн. водо́хрещі. Праздникъ Богоявленія. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Иногда во мн. ч. водо́хрища. Водохрищ.... дождать.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ).
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь.
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл.
1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Хто торка, тому відчиняють.
2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя.
3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка.
