Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. А в черницях добре жити, діла не робити. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Терпів єси рани за діла чоловіка. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Жупанина по коліна, пошита до діла. Так до діла, як свиня штани наділа. Отся річ до-діла. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане.
Перепрашати, -ша́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю.
Попропиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пропиться (о многихъ). Попропивались ми до голого тіла.
Принижувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, принизити, -жу, -зиш, гл.
1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами.
2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою.
3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина.
Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Cм. засніт.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
