Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина.
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами.
Трейки нар. = тричі.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка.
Чиркот, -та, м. = омелюх.
