Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капкан

Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. капкане́ць. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПКАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПКАН"
Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека. Камен. у.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПКАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.