Доло́нечка, -ки, ж., доло́нька, -ки, ж. Ум. отъ долоня.
Мі́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ міра. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 8 гарнцевъ, четверикъ. Він мірку гороху насипав. 3) Плата за помолъ зерномъ. Ум. мірочка. І мірочки не бере, як на крупи подере.
Палати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Восковая свічка цілу ніч палала. Лютим огнем, яростію палають без міри.
2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема.
3) Очищать ошелушенное зерно (проса, ячменя, гречи) отъ шелухи или зерна подсолнечника отъ пустыхъ и пр. встряхивая ихъ особымъ образомъ въ корытцѣ, отчего легкія части отдѣляются въ верхній слой и отлетаютъ. Cм. опалати.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику.
Перетовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться.
2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди!
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила.
Черевичний, -а, -е. Башмачный.
