Верзякати, -каю, -єш, гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю.
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить.
Вийти Cм. виходити.
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Такий плескатий, як от корж.
Помилування 2, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування.
