Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Ум. вівчарик.
Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене.
Коліно, -на, с.
1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла.
2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка.
3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. 49.
4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи бум: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном.
5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Ум. колінечко, колінце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки.
Криллячко, -ка, с. соб. Ум. Крылья. Вибрала голубка: таке й криллячко, таке й пір'ячко, така й голова, як в мого була.
Мішани́на, -ни, ж. 1) Смѣсь. 2) Сумятица, замѣшательство. Кинулись шукати його по табору, да не так то його й знайти у такій мішанині.
Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Займи скотину і візьми за спаш. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
