Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капочка

Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка. 1) Капелька. Капочку чогось. Немножко. Желех. 2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках. Грин. III. 346.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПОЧКА"
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить. Мнж. 186.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Побідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Посвятний, -а́, -е́ Праздничный. Одежа посвятна.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Хрьокати, -каю, -єш, гл. = хрокати.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.