Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Критикувати, -ку́ю, -єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Позірка, -ки, ж. Вниманіе, наблюденіе. позірку мати = позір дати.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Степове сіно.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
