Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити.
Витекти Cм. витікати.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Поскручувати, -чую, -єш, гл.
1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків.
2) — го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Ум. роспуттячко.
Слюз, -за, м. 1) Слизь. 2) = слиз.
