Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Джерґотня́, -ні́, ж. = Джерґіт. Жидівська джерґотня.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Пожарина, -ни, ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині.
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.
