Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать.
Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Я собі та й вінки вила. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Синові дав волоки вити.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Ігра, -ри, ж. = гра.
Керування, -ня, с. Управленіе.
Коти, -тів, мн. = котець.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Cм. стругач 2.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.
2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. На бесурмен у полі чатували.
3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.
