Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Голубці́. Cм. Голубе́ць.
Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. Заміж іти — не дощову годину перестоять. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. 2) Дождливый. Дощове літо. Вода дощова не солона.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками.
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ.
2) Обратиться въ солодъ.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей.
Працювати, -цюю, -єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чумак робить і працює, і піт очі заливає.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Сушник, -ка, м.
1) Усохшія вѣтви на деревѣ.
2) Усохшая часть сада, лѣса.
Умотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. умотатися, -таюся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться, запутываться, запутаться, Пішов до тітки — вмотавсь в намітки.
