Вильце, -ця, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Ум. ви́лечко.
Відвідати, -ся. Cм. відвідувати, -ся.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто.
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Шнур, -ра, м.
1) Веревка. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі.
2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ).
3) Рядъ. Сидить шнур голубців.
4) Мѣра длины: 21 сажень.
5) Пуповина.
6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. Ум. шнуро́к.
