Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою.
Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока.
2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Ум. білолиценький.
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Неглядка, -ки, ж. Нерадивая, незаботливая. Взяв невістку та й кається. Чим же вона негожа? Хай правда, що вона неглядка та ледаченька, ну так і син їхній такий же; та й самі старі такі. Що ж, що вона не хоче нічого глядіть? І вони ж такі!
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ.
Погромадити, -джу, -диш, гл.
1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти.
2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Придавити Cм. придавлювати.
Скидатися 2, -даюся, -єшся, гл. Спохватиться, броситься. Скидались шукати, коли ж нема. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать.