Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Ланцюг, -га, м. Цѣпь. Біда за біду чіпляється, як у ланцузі кільце за кільце. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе (невольника) брати. Дума. Несе з України аж у Сібір ланцюг-пута. Не рвися, як собака на ланцюзі. Назад рученьки зв'язали, в ланцюг ніженьки скували. Ум. ланцюжок. Невеличкі лампадки... на тоненьких ланцюжках.
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки.
Переплинути, -ну, -неш, гл. = перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала.
Самоук, -ка, м. Самоучка.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Статкує, то й має.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Не зв'язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш.