Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хиб

Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБ"
Животві́р, -тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня живо твору, і тут премудрість без кінця. К, XII. 110.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Кусі! Cм. кусати.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Розмовний, -а, -е. Разговорный. Желех.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.