Борщівничка, -ки, ж. Ум. отъ борщівниця.
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють.
Зсуропити, -плю, -пиш, гл. Смѣшать различнаго рода зерновой хлѣбъ. Зсуропив мішок пшениці та кукурузи та й змолов.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему.
Ступачок, -чка, м. Ум. отъ ступав.
Тандита, -ти, ж.
1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Я купив камизельку на тандиті.
2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим.
