Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хортуна

Хортуна, -ни, ж. = хвортуна. КС. 1884. І. 31. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРТУНА"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе. Богодух. у.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Зотхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздохнуть. Кінь спіткнувся, тяженько зітхнувся: «Чого ти, коню, зотхаєш?» Грин. III. 237.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні. Гол. І. 161.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. сувійчик.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.