Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихоріти

Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРІТИ"
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Безкостий, -а, -е. Не имѣющій костей, безкостный. Чуб. І. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг. пьявка).
Голубий, -а, -е. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849) 108. 2) О масти вола: темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41., Ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Примир, -ру, м. = примирок.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.