Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

царинний

Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. О. 1862. І. 28. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИННИЙ"
Вінчанка, -ки, ж. = вінчання. Вх. Уг. 231.
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку. Новомосковск. у.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Порахунок, -нку, м. Разсчетъ. Вх. Лем. 454.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАРИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.