Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Перевиця, -ці, ж. 1) Удочка. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса.
Піший, -а, -е. 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає.
2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати.
2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Рогожовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогожи.
Розлазитися, -жуся, -зишся, сов. в. розлізтися, -зуся, -зешся, гл.
1) Разлѣзаться, разлѣзтьcя, разойтись. Розлізлись як руді миші.
2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы.
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ.
