Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цікавити

Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІКАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІКАВИТИ"
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Корцівка, -ки, ж. = корчівка 2. Kolb. І. 61.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Оздобність, -ности, ж. Красивость, изящность.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Повихрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Выкреститься (о многихъ). У нас уже багато жидів повихрещувалося. Харьк. г.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІКАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.