Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілець

Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Восьмий, -а, -е. Восьмой. Сім миль мосту, а на восьмій стоїть явор на ввесь світ славен. Ном., стр. 291, № 14.
Злороб, -ба, м. Злодѣй. Встрѣчено только у Кулиша. К. ЦН. 318.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. КС. 1887. VII. 474. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Чуб. VII. 418. Ум. колодачик. Вх. Зн. 27.
Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались. Г. Барв. 111.
Порятунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі — порятунку дай. Мет. 408. Ум. порятуночок.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.