Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілець

Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Берегулька, -ки, ж. Ум. отъ берегуля.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Зсукати Cм. зсукувати.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось. Рудч. Ск. І. 101.
Салєтра и салітра, -ри, ж. Селитра.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.