Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілець

Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Дрись! меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Лелі́ння, -ня, с. Тихое теченіе. Тихе леління... води по камінні. Левиц. І.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють. Мил. 124, 125.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Сімдесят, -ти числ. Семьдесятъ. Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. № 9023.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи. Чуб. V. 505.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.