Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілець

Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Заневірні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Подурнѣть, известись, истощиться. Гак молодиця заневірніла, наче з домовиті встала. 2) Сдѣлаться дурнымъ, гадкимъ.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ. Вас. 187.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає. Ном.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб. Міусск. окр.
Шкорупа, -пи, ж. Корка на поверхности земли. Земля взялась шкорупою. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.