Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цугундер

Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер. Ном. № 10657.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУГУНДЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУГУНДЕР"
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Дору́буватися, -буюся, -єшся, сов. в. доруба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
Ду́нути Cм. дути.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ. Мнж. 26.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Грин. II. 31. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде. Н. п.
Страшкий, -а, -е. Страшный. Страшкий такий собака. Черниг.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.
Трачиння, -ня, с. Опилки. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУГУНДЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.