Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Красити, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками.
Опецькуватий, -а, -е. = оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство.
Форост, -ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Cм. хворост.
Хіп! меж. Хвать! Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав.
