Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Сіла одітхнути.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Ум. війок.
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Царська гвардія.
Жига́льце, -ця, с. Ум. отъ жигало.
Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру.
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Невістка їдьма їсть бабу й діда.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Перекрити Cм. перекривати.
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають».
