Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чванитися

Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВАНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВАНИТИСЯ"
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью. Вас. 180.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28.
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець. Екатер. у. Залюбовск.
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧВАНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.