Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ).
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Проблищатися, -щаюся, -єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Усапатися, -паюся, -єшся, гл. Запыхаться.
