Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила.
Облягти Cм. облягати.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
