Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає.
Пружина, -ни, ж.
1) Пружина.
2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ.
3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Подобное же для звѣрей.
Скозуватися, -зуюся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Cм. ча.
