Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугалля

Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Черниг. Ум. вугаллячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГАЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГАЛЛЯ"
-Б I. Cм. би.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Змазуритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться, испачкаться. Вх. Лем. 420.
Мушарка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus muscarius L. Вх. Зн. 38.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Професорський, а, а. профессорскій
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.
Цокотання, -ня, с. 1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ). 2) Стрекотаніе. 3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини. Мир. ХРВ. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГАЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.