Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугляр

Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЛЯР"
Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Вивчення, -ня, с. Изученіе. Праця д. Огоновського є здобуток широкого вивчення джерел. Башт. 59.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Защедрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку. А я тобі защедрую. Чуб. III. 456.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.