Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Мали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Погодка, -ки, ж. = погодник.
Роспиндитися, -джуся, -дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
