Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугноватий

Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГНОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГНОВАТИЙ"
Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Білоусий и пр. = біловусий и пр.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Подення, -ня, с. 1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды. 2) Дно саней или вообще экипажа.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГНОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.