Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугіль

Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГІЛЬ"
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько. Млак. 89.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. І. 38.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні. Лебед. у.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Росперти Cм. роспірати.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.