Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугіль

Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГІЛЬ"
Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива. Камен. у.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл.во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = Тулун. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.